- уговорювати
- —————————————————————————————угово́рюватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
уговорювати — (вгово/рювати), юю, юєш і рідше уговоря/ти (вговоря/ти), я/ю, я/єш, недок., уговори/ти (вговори/ти), орю/, о/риш, док., перех., розм. 1) Переконувати, схиляючи до чого небудь; умовляти. 2) Заспокоювати, утішати … Український тлумачний словник
вговкати — вго/вкування, вго/вкувати, вговори/ти, вгово/рювати, вговоря/ти, вго/втатися, вго/втування, вго/втувати, вго/да, вгоди/ти, вго/дний, вго/дно, вгодо/ваний, вгодо/ваність, вгодо/вування, вгодо/вувати, вгодо/вуватися, вгодува/ти, вгодува/тися див … Український тлумачний словник
уговорити — див. уговорювати … Український тлумачний словник
уговоряти — див. уговорювати … Український тлумачний словник